sonya4na

повернення..(UPD+)

це були 5 суперових і надзвичайних днів мого життя..вони були багатими на цікаві знайомства, на щирі, теплі посмішки, на зустрічі з хорошими людьми, на класні емоції..було таки надзвичайно багато цікавих і нових книг...смачнющої кави...майже безсонних ночей...хмарного неба, мокрих вуличок і тремтіння парасольок..було й сонечко, яке зігрівало своїм теплом..сонечко із Сонячною..а як інакше? нехай хтось мені дорікне, що то божевілля платити самій за проживання і дорогу заради волонтерства на Форумі..а мені чомусь хочеться це назвати скромно - альтруїзмом..мені хотілось потрапити туди і я доклала сил, щоб там бути. що б мені не казали..воно того було однозначно варте.

так, я була сама. у Львові. так, 5 днів. але ні на хвилину я не була самотньою..так, я сиділа сама в кафе. і навіть сама пила кавцю в найзатишніших кав'яреньках..це був кайф..але всі ті миті, які розділяли зі мною чудові знайомі і незнайомі люди я теж ніколи не забуду..

так-с, а тепер лірику в сторону, до неї трошки пізніше повернусь..а тепер..

як підказує мені досвід, звіт і фото треба поєднувати і писати одразу..тому.. вмощуйтесь зручніше - я починаю)

День перший - той, що перший:

пусто і спокійно..мої набивання в допомогу не знаходять підтримки, тому я лазю пустими залами і допомогаю всім охочим)

(фото за кілька хвилин до описуваних нижче подій))

цього ж дня Місто і Небо звело мене з чудовим хлопцем і його друзями з Луцьку) спершу ми бачились на презентації в книгарні Є..а за годину, коли я читала книгу на площі Ринок, він підсів і почав розмову) потім підійшли його друзі - хлопець і дівчина і ми пішли гуляти Містом) переповідати все сенсу нема, але його другові пощастило, що ми його таки заштовхнули в потяг, коли той вже практично рушав) друг таки пручався, бо після години в холодному вечорі в парку Франка, сидячи максимально близько з двома дівчатами, щоб не замерзнути, ми стали практично рідними, тому полишати йому нашу теплу компанію дуууже не хотілось) потім "маленький Сусанін" вона ж Зорянка повела нас до свого гуртожитку лісотехнічного інституту (чи як воно там) такими шляхами..що йомайо..туди ми йшли 40 хвилин від вокзалу, а назад самі з Денні за 20 до центру) просто уявіть - прямо наліво прямо направо, то чого одразу не прямо?) треба буде запитатись наступного разу) плюс - нас завели парком "щоб подивились", хоча навпростець, то було б на хвилин 10 швидше)) але то було все круто)

назад ми повертались самі і говорили-говорили-говорили..трохи змерзли і оскільки волинському хлопцю лишалось кілька годин до потягу на Кийоф, то лишати його самого було не в прикол, то ми пішли в Криївку і просиділи там ще пару годин) пили медовуху.. на трезв`яка) (хто досі не в темі, то це чай з липою, м`ятою і медом)) і їли смачнющі пампушки з мармелядою..це така смакотєнь! ммм..і говорили..такі теми задвигали) і про стосунки, і  про психологію, і про світ..корочє, то було файно) цікаво взагалі-то знайти стільки тем спільних з незнайомою людиною.
 в хостел я втрапила десь на початку 5 і про те, що я маю бути на посту о 9 я вирішила забути))

таким був перший день) тобто 1,5 майже)

День другий - той, що футбольний)

а починався він так:

- вже більше людей) помітили?)

- і таке було...

- виявляється цей парк вдень такий гарний) але впізнала я його неодразу чим дуже здивувала своїх колежанок, з якими ми виконували доручення організаторів))

- краса..ЛНУ ім. Франка, якщо хто не в темі)

- насиченому вечору передував насичений день. і частинкою його стало знайомство особисто з цим паном..цікава, багатогранна особистість, автор і, ну як на мене, і чоловік він цікавий і привабливий. нещодавно читала Дванадцять обручів і от автор переді мною. ще й автограф  і навіть фото маю з ним) але то таке..головне, враження і емоції.

- а це врешті вже передматчеві години. тили німців)) окрема тема. але хто чув про літаючі пляшки-огорожі-фаєри-менти, то знайте - це було за 10 хвилин до того. і до того як я практично силоміць ("хочу побачити марш, хочу марш, а коли марш, а звідки йтимуть, а коли"))) витягнула наших любих блогерів в, як з`ясувалось безпечне місце)

- а це власне мої колеги-вболівальники, блогери і просто - чудові люди, в компанії з якими футбол дивитись одне задоволення, я вам скажу) щоправда голос я відновила на другий день) але "ХТО МИ? ЛЕВИ! ХТО МИ?? ЛЕВИ!! ХТО МИ Є?? ЗЕ-ЛЕ-НІ ЛЕ-ВИ!!!" в нашому виконанні, то було щось) лише наступного дня, я схаменулась, що того не зняла..халепа..може з Севільєю чи іншим разом повторимо чи ще колись?;)))

 

а тепер, я трошки перервусь. день 3, 4 і 5 лишаю на своїй совісті до завтра)

всіх цілую, люблю.

 

*пішла насолоджуватись придбаними книжечками і доліковуватись смачненьким чайчиком)*

UPD:

День третій - той, вечір якого вперше в своєму ліжку))

Для того щоб мене врешті помітили і залучили до суспільної праці, варто було помозолити очі 2 дні)) Але це нарешті сталось, тому часу на прогулянки лишилось менше, але я його намагалась використати на 150%.

- дорогою до площі Ринок)

Львів таки унікальне Місто...) *встигла ще роздивитись цей дивовижний засіб пересування і навіть поспілкуватись з його їздовим) *очікуючи на серйозного дядьку з ЛМР))*

доречі, заклад із промовистою Золотий вепр, мене таки неприємно вразив своїм антуражем - чучелами цих тварин..ой, брр, досі пересмикує при згадці..але є безсумнівно і плюси - смачна кухня і наявність вільних місць. а знаходячись в тісній близкості від завжди забиту Криївки це стає дуже вагомою перевагою) сиділа там двічі за все своє перебування і двічі мені щастило на цікавих і приємних представників сильної статі) перший, це, як ви здогадались, Орест (дякую, що показав цей заклад)), про іншого я так собі обережно з'їду..але його поява була неочікуваною..і як виявилось приємною..хоча поринувши з головою в нову книгу і зігріваючи хворе горло борщиком з вушками, я не одразу помітила його вивчаючий і зацікавлений погляд)) все, проїхали) лишаю для історії)

цей же день був ознаменований появою пана Януша Вишневського, що викликала такий шалений інтерес!

судіть самі, от таке траплялось практично за кожної його появи на публіці:

дубль два:

вечір того ж дня:

- вгадайте, хто там всередині того шаленого натовпу? неважко здогадатись, правда?)
 я, стоячи осторонь, викликала дивну реакцію одного дядечки: "не стій так! давай, тиснись, бо не встигнеш і не отримаєш автограф!!" я звела на нього свої спокійні карі очі і стримано так відповіла, що він аж присів від такої відповіді - ну не встигну, то й не встигну. я не надто засмучусь. не хвилюйтесь. як встигну-то добре, а ні-то ні))) мабуть завдяки такий витримці і спокою мені й вдалось отримати той автограф) і навіть поспілкуватись з автором. головне ж емоції і враження..а я б напевно й себе перестала поважати, якби ото висіла на головах і штовхалась за той автограф...а дядько він справді досить цікавий..але як виявилось викликає різні враження в різних людей) але в нього класне почуття гумору і він досить розумний. то факт)

продовження вечору чекало мене у вигляді читань поезій, чаювання із смачним сирничком і, а куди ж без цього, в приємній компанії;)

- крім Винничука, було приємно побачити Шкляра і ще навіть кількох моїх київських знайомих в рядах авторів на сцені)

Цей день, на відміну від попередніх, скінчився досить рано..і таки вперше в своєму ліжку) яке я забила і застелила в перший день, а поспати вдалось лише на третій)) о п'ятій ранку першої ночі мені було впринципі все одно де спати) + не хотілось будити сусідку по кімнаті) друга ніч була несподіваною і значно приємнішою, хоча й безсоннішою)

а третя ніч таки почалась досить рано десь о дванадцятій) тому почала я її таки в ліжку з чайком і таблетками, які мені порадив симпатичний і достіпний фармацевт місцевої аптеки) чайок..цікава нова книжечка...і реалітішоу "за вікном", де показувало сусідів в досить цікавому процесі)) ммм))) однак хворобця і її лікування мене досить швидко повалило в сон, тому я вирішила всі сили кинути на одужання і зарившись в пустому ліжку під ковдрочку солодко заснула....

День четвертий! - той, що довжелеееезний)))

через свою активну участь на реєстрації я бачила лише те і тих, що і хто проходили безпосередньо повз мене))

- ну його я таки не могла не помітити) показали добрі люди поштовхом ліктя в бік))) хто не в темі, це Любко Дереш)

а вечір був просто таки заздалегідь задуманим - Ніч поезії та музики нон-стоп)

таку кількість авторів непросто запам'ятати, але серед них були : Малкович, Маріанна Кіяновська, Людмила Таран, Ірванець, Матіяш, Горобчук..і тдтд..сподобались ще грузини..цікаві в них автори..між виступами авторів о першій ночі вийшли на сцену учасники гурту Запаска. враження суперові. вони такі кльові, і пісні в них цікаві...молодці..вдвох такий виступ забацали. ми (тобто я і декілька людей поруч)) й потанцювали, й послухали із задоволенням. а от при всій моїй повазі до музики і мистецтва, коли десь близько четвертої вийшли Зелені сестри..я не витримала..це такий жосткій псіхадєл..я просто в шоці...може вони нормально сприймались би, але не о четвертій ночі..я себе переконати лишитись не знайшла приводів) після тих завивань, нявкань, гавкань і тд боялась що не зможу спати солодко) хоча ще раз повторюсь, можливо просто після тих криків фанів "зе-ле-ні сест-ри" я просто чекала іншого..і може в інших умовах мені сподобалось би..але пардон, не цього разу)

десь о четвертій я була в ліжку) кажуть, що то все продовжувалось ще десь до п'ятої чи шостої))

а тепер трошки фото, переважно для того,щоб зрозуміли скільки було спершу народу) і шкода, що я не зафотала тих, хто так солодко спав на останніх рядах))

 

День п'ятий - той, що останній.....

півдня звісно було заполонено ще Форумом..надиво досить багато людей прийшли саме в останній день і нарікали потім - ой, чого ж ми так пізно прийшли))

фоти з друзями-волонтерами+реєстрація+прибирання, розбирання тих гір от так пройшла перша половина дня..

обід о п'ятій вечора потішив ще одним знайомством із ще одними кльовими хлопцями в МВФі) "вспишка слєва" як вони мене спершу назвали, коли я увійшла не лишилось єдиним класним словом і розмовою вцілому з цими веселими і цікавими парубійками))

вечір невпинно наближався і я потішила себе ще придбанням в останній день. за 3 хвилини до закриття магазину. практично без примірки. сукні на весілля.....*дружньо видихнули* братикове)))

а приємну крапку подорожі (чи трикрапку, скоріше) я поставила в чарівному закладі - Золотий дукат:

- ммм це було неймовірно смачно...сирничок з яблуками під чоколядою..кавця надзвичайна просто + атмосфера кав'ярні і аромати кави, що там витають..які я ще доповнила читанням поезій Малковича...чарівно...казково...

Дякую всім, хто був поруч і подумки, і наживо. Дякую за ваші посмішки і вашу енергетику! Дякую всім, хто допоміг зробити ці 5 днів надзвичайними. Дякую всім за нові зустрічі, цікаві знайомства. приємні емоції і враження! І за ті безумні і шалені миті теж дякую! Дякую Небу, що ви в мене є і що все було аж так файно!

Дякую за увагу, любі мої блогерята!

 

Цілую, люблю.

Ваша Сонячна)

 



Рекомендовать запись
Оцените пост:
Средняя оценка: 5.0 (3)

Показать смайлы
 

Комментариев: 79

Рекомендував цей запис

феєрично!!!! а наші хлопці - такі наші))))))))))

а скільки ще за кадром лишилось за наших хлопців) і дівчат)
Рекомендовал эту запись

За хорошее времяпровождение!

вгадала)
Рекомендував цей запис
оу, а ти в львові була :)
була) а як мене там могло не бути) а що?)
не знав :) за вдалих умов міг би вам і компанію скласти))
Рекомендував цей запис

файно є) голос і печінку я відновив аж через день))

моя пляшечка таки стала в пригоді
якби не вона, то прийшлось би нам з Орестом, Міськом, Ростиком пити коньяк просто з горла простої бутилки, а так виглядало трішки культурніше - 4 мужика по черзі п"ють балтику нульовку,яка не закінчувалась, причому щей закусують снікерсом і горішками))
Рекомендував цей запис

Те, що душа бажає...

та не кажи, Андрійку)
І продовження класне!!
Рекомендовал эту запись
Рекомендовал эту запись

крутота

та да)
Рекомендував цей запис

а той чувак,що справа на передостанній фотці був найбухіший і,як виявилося в сутичці найсміливіший))

ага "Мар'яна, Мар'яна"))
на всіх фотках з цією сутичкою він фігурує))
Рекомендовал эту запись
дякс)
Рекомендовал эту запись

ти така позитивна :) Дуже шкода, що ми не познайомилися...

ой дякую! приємно чути) ну так..якби ж то хтось не профілонив реєстрацію, то хоча можна було б сказати, що бачились, але не познайомились)
Рекомендував цей запис
дякую)
Рекомендував цей запис

ХТО МИ? ЛЕВИ! ХТО МИ?? ЛЕВИ!! ХТО МИ Є?? ЗЕ-ЛЕ-НІ ЛЕ-ВИ!!!")))

зараз ще згадаю..МІЛЬЙОН СЕРДЕЦЬ - ОДНЕ БИТТЯ! КАРПАТИ ЛЬВІВ НА ВСЕ ЖИТТЯ!
Рекомендовал эту запись

класс! *умерла от завести и захлебнулась слюнками на слове "Краївка"

так, то було файно) а Криївка а 4тій мала особливий шарм) але людей і тоді що цікаво вистачало..а ти Криївку лю?)
так, дуже лю)))
Рекомендував цей запис

з поверненням )))

дякую..
Рекомендував цей запис
дякую!
будь ласка
Рекомендовал эту запись

Суперрррр!!!!!!!

це точно!
Рекомендував цей запис

файно!

таки так) добре, що тобі не вдалось мені відмовити від споглядання на марш кста, роза все ще не в мене..
Рекомендував цей запис

так емоційно описала )))) ууух ! ))

натяк що многабукафф?))
зовсім ні )) прочитав із задоволенням от коркі до коркі ))
Рекомендував цей запис
Який кайф! 5 днів у Львові! Мої подорожі туди обмежувалися одним днем
9 років тому я туди потрапила вперше. на 1 день. знову туди я потрапила лише через 5 років і знову на один день. яким же було моє щастя, коли я того року потрапила на 2 дні. потім на 3. потім цього року вже..і 2-3-2..і от цього разу пощастило бути аж 5) і все одно розумію - ще мало) тобто я збила якийсь такий "апетит", але Місто не відпускає..
Воно якесь магічне...
Рекомендовал эту запись
я млію, коли дивлюся на ці фотографії... Януш... Золотий дукат... :)
Украинец сделал вклад салом, а получил стадо свиней!
Its appealing simple to acquisition a abundant brace of abatement women's scarpe hogan femminili actuality at TK Maxx. Inside you'll acquisition rows and rows of discounted women's hogan shoes bargain abundant to not breach the bank, and affluence of sizes to accept from. Price cuts up to 70% is accepted abode here.

 



Календарь
Март
ПнВтСрЧтПтСбВск
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31

Не можу не підтримати..

Пост навіяно ось цим криком душі:
http://aandrusiak.livejournal.com/165207.html
Я абсолютно незгодний з автором у плані форми посту, але розумію його в плані смислу: українська у сфері сервісу (принаймні у Києві) тупо іґнорується. Причому не свідомо, а через незвичку до неї: ну не прийнято - і по всьому.
Як я особисто ставлюся до цього? Як до данності, з якою не слід воювати, але і складати руки - невірно. Вода, як відомо, камінь точить, а розбивання стіни лобом свідчить лише про невисоку інтелектуальну якість згаданого лоба.

Мої пропозиції.
Я, а зі мною, смію надіятись, і тисячі інших мешканців Києва, кому це до душі, ЗАВЖДИ користуватимемось послугами таксі (назву сервісу можна вставити яку завгодно), оператор якого відповість мені українською, а водій підтримає бесіду по-українськи. Навіть якщо його послуги будуть дещо (звичайно, в розумних межах) дорожчими за послуги інших. В цьому я не зауважую ніякого шовінізму чи дискримінації (поправте мене, якщо помиляюся): я просто хочу підтримати матеріально приємний мені сервіс. Не давити незгодних - а помагати тим, хто згоден: свій до свого по своє. Цей принцип свого часу дав прекрасні результати в австрійській Україні, то чом би його не спробувати тут і тепер?
Попутно визріла ідея флеш-мобу такого ось виду. Розробляється лоґотип/банер (ну, наприклад гілочка калини чи що) з написом "обслуговуємо українською" і директори, власники, менеджери підприємств, які готові підтримати акцію, вивішують його на своїх вітринах, сайтах, рекламних носіях, лобовому склі тощо. Причому наявність такого лоґо не має на увазі, що всі робітники закладу змушені говорити лише українською, що російській чи іншим мовам оголошено бій і вони іґноруються, що керівник підприємства має шовіністичні/нацистскі погляди, а "нація понад усе". Ні. Цей лоґотип лиш ґарантує, що на звернення клієнта по-українськи він одержить відповідь українською - не більше. Але й не менше. І навіть якщо мені нічого не треба буде в такому закладі придбати, я із задоволенням завітаю і побажаю його робітникам вдалого робочого дня. А Ви?

Коли Ви згодні - прошу перепостити текст у себе.

Якщо ж ідея в маси не піде - ну що ж, просто нічого не зміниться.
Взято ТУТ
 


Це важливо!

Reduce your environmental footprint 


Корисне

 Світ українського! Українське кіно, музика, кліпи та програми.

ОБОЗ.ua